***

Сумую, бачу, відчуваю
І просто дещо таке знаю,
Про що не можу розказати
Бо обіцяла я мовчати.
І не дає мені покою,
Знання того ,що є не моїм.
Воно спасе комусь життя,
Це знає він і знаю я.
Тому мовчу, і тільки смуток
Мене буває огортає,
І наче щось мене тримає.
Могла б звільнитись
Та не хочу, бо є час вільний,
Я щоночі літаю в снах
І не спинити, мене тоді
Бо я в повітрі.
Але, як тільки сонця промінь,
Торкнеться тихо підвіконня,
Прокинусь я і день почнеться,
І світло світом розіллється,
І набере нової сили
Та тайна, про яку просили,
Мене нікому не казати,
І у душі своїй тримати.